Проаналізовано поетику ранніх дев'ятдесятників - особливого за своїм світобаченням літературного покоління. Розкрито світоглядні аспекти у творчості поетів, визначено місце ранніх дев'ятдесятників у загальноукраїнському та європейському контексті. Встановлено, що у творчості даного літературного покоління яскраво простежується тенденція до адаптації на українському грунті постмодерного світобачення. Поезію ранніх дев'ятдесятників розглянуто у контексті ситуації періоду межі століть, яка також характеризується зміною двох напрямків у мистецтві: модернізму та постмодернізму. Висвітлено політичну ситуацію у суспільстві, зокрема, посттоталітарну, що також позначилася на творчості ранніх дев'ятдесятників. Доведено, що важливу роль у текстах дев'ятдесятників відіграють міфи, символи та метафори. Визначено функціональні особливості локальних метафор у творчості І. Андрусяка, С. Процюка, В. Махна, С. Жадана, І. Бондаря-Терещенка. Зроблено висновок, що світобачення та світосприйняття поетів 90-х рр. XX ст. сприяли формуванню нової естетики в українській поезії, спрямованої на відтворення та переосмислення національних традицій за допомогою новітніх постмодерністських форм.

  Скачати повний текст